-
1 authorized person
уповноважена особа; особа, наділена правами -
2 person entitled
особа, якій надається (надано) право; уповноважена особа -
3 procurator
уповноважена особа, повірений (ім.); прокурор; адвокат- procurator's supervision
- procurator of a region -
4 authorised person
довірена особа; довірений; уповноважена особа; правомочна (правочинна) особа; особа, яка має допуск -
5 assignee
агент; правонаступник; призначена (уповноважена) особа, уповноважений (ім.), уповноважений агент (представник); цесіонарій- assignee in bankruptcy
- assignee of patent -
6 proxy
n1. повноваження, довіреність- vote by proxy голосування за довіреністю- through proxy через посередника -
7 authorised signatory
особа, яка має право підпису; особа з правом підпису; особа, уповноважена на підписання; уповноважений -
8 signatory
особа з правом підпису; сторона, що підписала; особа, уповноважена на підписання; особа, що підписала -
9 agent
(agt)n ком. агент; представник; посередник; повірений; a агентськийособа або організація, яка уповноважена діяти від імені довірителя (principal²) з метою виконання ділових доручень: укладання контрактів (contract), купівлі й продажу цінних паперів (securities), надання будь-якої послуги (service¹) і т. д., але без права підписання контрактів; ♦ агента винагороджують у формі комісійних (commission¹)═════════■═════════acquisition agent агент з укладання нових договорів страхування; advertising agent рекламний агент; authorized agent уповноважений представник • уповноважений агент; business agent посередник у справах (бізнесі); buying agent агент з купівлі • агент з імпорту; carrier agent транспортний агент • агент з перевезень; chartered agent зареєстрований агент; clearing agent агент з клірингу; commercial agent торговельний агент; consular agent консульський агент; credit agent агент з питань кредиту; del credere agent агент делькредере • агент з фінансовим зобов'язанням; distributing agent агент зі збуту; employment agent агент з найму • агент з питань працевлаштування; estate agent агент з продажу нерухомості; export agent агент з експорту; firm's agent агент фірми; foreign agent закордонний агент; forwarding agent експедитор; freight agent фрахтовий агент; handling agent агент з переміщення вантажу; import agent агент з імпорту; insurance agent страховий агент; lessor's agent агент орендодавця; managing agent агент-розпорядник; marine agent морський агент; marketing agent агент зі збуту; mercantile agent торговельний агент; paying agent агент з питань платежів; purchasing agent торговельний посередник • торговельний агент; real estate agent агент з нерухомості; sales agent агент зі збуту; shipping agent експедитор • агент з пакування і відправлення вантажу; sole agent єдиний агент • монопольний агент; special agent спеціальний агент; specialized agent спеціалізований агент • агент з певної галузі господарства; supply agent агент з постачання • постачальник; trade agent торговельний посередник • торговельний агент; transfer agent агент з перевезення товарів; travel agent агент бюро подорожей • представник бюро подорожей • туристичний агент; vendor agent агент-постачальник═════════□═════════agent of necessity агент за потребою; to act as an agent виконувати/виконати функції агента • виконувати/виконати обов'язки агента • діяти як агент; to appoint an agent призначати/призначити агента; to employ an agent наймати/найняти агента; to go through an agent використовувати агента; to operate as an agent діяти як агент • виконувати/виконати функції агента • виконувати/виконати обов'язки агента; to remunerate an agent винагороджувати/винагородити агента▹▹ agency▹▹ broker* * * -
10 bankruptcy commissioner
який (що) керує конкурсною масою; ліквідатор; арбітражний керівник; конкурсний керівник; особа, уповноважена на проведення ліквідації підприємства ( при банкрутстві) -
11 officer with statutory authority
посадова особа, уповноважена за закономThe English-Ukrainian Dictionary > officer with statutory authority
-
12 receiver
арбітражний керуючий; конкурсний керуючий; ліквідатор; особа, уповноважена на проведення ліквідації компанії ( при банкрутстві); керуючий конкурсною масою
См. также в других словарях:
уповноважена — іменник жіночого роду, істота довірена особа … Орфографічний словник української мови
уповноважений — (вповнова/жений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповноважити. || у знач. прикм.Який має певні повноваження. || у знач. ім. уповнова/жений, ного, ч.; уповнова/жена, ної, ж. Довірена особа, яка діє за наданими їй повноваженнями. Уповноважена… … Український тлумачний словник
виборний — 3 прикметник добірний виборний 1 прикметник пов язаний з виборами; обраний голосуванням виборний 2 іменник чоловічого роду, істота уповноважена особа … Орфографічний словник української мови
повірений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до повірити II. || пові/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. пові/рений, ного, ч., пові/рена, ної, ж. Людина, яка користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін. 3) у знач. ім.… … Український тлумачний словник
декхолдер — а, ч. Особа, уповноважена держателем доручень клієнтів на виконання певних біржових операцій … Український тлумачний словник
депутат — а, ч. 1) Член органу державної влади, обраний виборцями. 2) Обрана або визначена особа, уповноважена для виконання якого небудь доручення … Український тлумачний словник
магістратський — а, е. Прикм. до магістрат 1). •• Магістра/тське пра/во варіація римського цивільного права, основана на рішеннях магістратів, що приймаються при реалізації ними своїх судових та управлінських повноважень. Магістра/тський публі/чний проце/с у… … Український тлумачний словник
парламентер — а, ч. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою … Український тлумачний словник
повірник — а, ч. 1) Людина, що користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін.; повірений. 2) Особа, уповноважена іншою особою чи установою, колективом діяти за їх дорученням і від їхнього імені; повірений. Повірник короля … Український тлумачний словник
повірений — 1) ім. (особа, уповноважена іншою особою / установою тощо діяти за їх дорученням і від їхнього імені), (по)вірник 2) див. уповноважений … Словник синонімів української мови
